Ціль же наказу – любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри — 1 Тим. 1:5.
Ми маємо добре пам’ятати про те, що кінцевою метою всіх Божих дій для нас і з нами, і остаточним значенням усіх даних нам Божих обітниць є розвиток любові, яка є Божою подобою, бо Бог є любов. Щоб цю любов розвинути в нас, в такому значенні і в такій мірі, яку замірив Господь, необхідно, щоб вона випливала з чистого серця, в повній гармонії з Господом і Його правом любові, і повністю протидіяла противникові і його праву самолюбства. – R 2733
* * *
Прекрасними прикметами зрілого християнського характеру, подібно, як і Божого характеру, є: мудрість, справедливість, любов і сила. Хоча всі ці риси підтримують одна одну, та одна з них світить найясніше – любов; ціллю решти трьох є її розвинення, а кінцевою метою розвитку характеру є верховенство Божественної любові, згідної з мудрістю, справедливістю і силою, які її підтримують і з неї випливають.
Співзвучні вірші: Мат. 7:12; Рим. 13:8-10; Ів. 13:35; Еф. 1:4; Гал. 5:14; Кол. 3:14; 1 Кор. 13; Як. 2:8; 1 Ів. 3:18,19; 1 Пет. 1:22; 3:8; 4:8; Євр. 9:14; Дії 15:8,9; 1 Кор. 6:11; Тит. 3:5; Фил. 2:13.
Пісні:
Вірші Зоріння: 79. Статті з Вартової Башти: R 5755
Питання: Що цей вірш мені дав? Як? Що допомагало або перешкоджало? Які були обставини? Які були наслідки?
Сьогоднішня манна
27 КвітняНехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти:
R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?
VK
Facebook
Google+
LiveJournal