Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, – а правда вас вільними зробить! — Ів. 8:31, 32.
Божественну Правду можна знайти лише в Богом призначених джерелах, а цими джерелами є Господь, Апостоли і Пророки. Пробувати в науці, яка є представлена в їхніх натхнених писаннях, досліджувати і роздумувати над ними, повністю їм довіряти і вірно пристосовувати свій характер до них означає перебувати в Господнім Слові. Якщо ми таким чином пробуваємо в Слові Господа, як чесні і щирі учні, то ми дійсно «пізнаємо Правду», ми будемо «твердими в вірі» і готовими «на відповідь кожному, хто в нас запитає рахунку про надію, що в нас», будемо «боротись за віру, раз дану святим», «змагатись добрим змагом віри», «визнавати добре визнання» і непохитно «терпіти лихо, як добрі вояки Христа Ісуса» аж до кінця нашої дороги. – R 3153
* * *
Наш Господь запевняє нас, що Боже Слово є Правдою. Ті, котрі пробувають в Його Слові, – залишаючись Його учнями і виконавцями, – врешті-решт пізнають його як Правду, з усієї сили вразливого серця. Це зробить їх правдивими учнями Христа, і будучи піддані в серці Слову, вони будуть звільненими від гріха, самолюбства, світовості й омани, та вільними в практикуванні праведності, правди, любові й думанні про Царство.
Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти: R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?