Я благаю, а й за тих… щоб були всі одно, щоб одно були в Нас і вони… і щоб пізнав світ… що їх полюбив Ти, як Мене полюбив — Ів. 17:20-23.
Ми з подивом запитуємо, як так може бути? Наш Господь Ісус завжди був у досконалій згоді з Отцем – Син, який славно віддзеркалював Його подобу. Але не так було з нами. Ми були грішниками і не мали нічого, гідного любові. Так, але ми стали обмиті і очищені, і якими б недосконалими не залишалися наші земні посудини, наші серця є досконалими в очах Того, Хто може читати серця. І коли Він бачить в нас досконалі серця, – досконалі наміри і бажання, – які стараються перебороти слабості і немочі недосконалого тіла, які стараються з болем, але рішучістю чинити Його волю, покірно довіряючи засобам, які Він приготував для нашого визволення з упадку, тоді Бог визнає в нас ці зусилля, як гідні Його любові. – R 3160
* * *
Благословенна думка! Люд Господній радіє заступництву Христа, який просить Отця про вдосконалення кожного в знанні та вірі в Сина Божого, як співучнів Ісуса Христа. Нехай це нас не дивує, коли вдосконалення вірних в єдності мусить випереджати провадження світу до віри, через яку він визнає, що Отець любить Свій правдивий люд такою самою любов’ю, якою обдарував Ісуса.
Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти: R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?