«Не можете Богові служити й мамоні». Досвід і спостереження це підтверджують. І тому, як правило, ми бачимо, що люди є або холодні або гарячі в духовних справах. Ми маємо «шукати ж найперш [головним чином] Царства Божого». Це означає, що воно має бути нашим головним стремлінням і має займати увесь наш час, увагу, мислення, енергію, вплив і засоби, які ми маємо – речі, що необхідні для теперішнього життя, само собою зрозуміло, тут виключені. Але наша любов і ревність будуть виявлятися пропорційно бажанню жертвувати при потребі навіть ці речі на користь небесних. – R 2764
* * *
Наш Господь під двома панами мав на увазі не тих, чиї інтереси і цілі є однакові, але тих, чиї інтереси і цілі суперечать одні одним. Інакше б ми не могли служити Богу і Христу як нашим панам. Ми можемо служити Їм, бо Їхні інтереси і цілі є ідентичними. Але інтереси і цілі Бога і сатани суперечать одні одним, тому ми не можемо служити їм обом. По тій самій причині не можемо служити Христу і антихристу, тілу і Духові, теперішньому світу і майбутньому, омані і Правді. Чим швидше ми це зрозуміємо і будемо відповідно діяти, тим краще буде для нас як Християн.
Вірші Зоріння: 42. Статті з Вартової Башти: R 5666
Питання: Чи я своєму посвяченні служив згідно з Правдою на цьому тижні? Кому я служив? Що мені допомагало, а що перешкоджало в односторонності посвячення? Яких результатів я досягнув?
Неможливо описати любов саму в собі. В кращому випадку ми можемо описати її поведінку. Ті, які мають любов з її характерними рисами, здатні її оцінити, але не здатні її пояснити – вона є від Бога, Божою подобою в серці, в устах, в руках і думках, наглядаючи за всіма людськими якостями і намагаючись вповні їх контролювати.
Як послідовники або учні Христа, ми знаходимося в Його школі, а великим уроком, якого Він нас вчить день за днем, уроком, який ми повинні цілковито засвоїти, в усіх його різноманітних аспектах і відгалуженнях, – якщо хочемо осягнути межу нагороди нашого поклику, – є урок любові. Вона охоплює і пов’язана з усіма словами, думками і вчинками нашого щоденного життя. Це виражають слова поета:
Як кожен чудовий відтінок – це світло,
так кожна чеснота – любов!
– R 3150
* * *
Під Христовою любов’ю ми можемо розуміти три речі: (1) любов, яку наш Господь Ісус має в Своєму серці; (2) любов, яку ми маємо в своїх серцях до Нього; (3) любов, яку ми маємо в своїх серцях, подібну до тієї, яку Він має у Своєму серці. Два останні значення стосуються цього вірша. Наша любов до Христа оживляє нас до діяльності й терпіння. Люблячи Його, ми зберігаємо Його науки. А навіть в повнішому значенні подібна до Христової любов до Бога, Ісуса, братів, світу і наших ворогів спонукає нас в нашому поводженні. Дійсно, прекрасним є серце, в якому панує така любов! Таке серце одержує і дарує багаті та чудові благословенства на Божу хвалу!