Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась — 1 Ів. 4:12.
Чи я чогось вартий в Божій оцінці чи нічого, залежить радше від моєї любові до Нього, до Його братів, до Його справи, до світу в цілому, і навіть до моїх ворогів, аніж від мого знання, популярності чи красномовства. Тому в оціненні характеру ми повинні на перше місце ставити любов і вважати її головним критерієм нашої близькості і прийняття Господом. Ті, які одержали Святого Духа, повинні завжди мати добру вдачу. Жодним чином ми не можемо краще звіщати чесноти Того, Хто покликав нас із темряви до Свого дивного світла, як тільки через виявлення духа любові в щоденних життєвих справах. – R 3150
* * *
Святе Письмо заявляє, що Бог є любов, і що Він живе у Своєму народі, не особисто, але через Свого Духа, через Свої чесноти. Тому в кожному, хто виявляє любов, замешкує Бог, і той, хто цю любов демонструє в різних життєвих досвідах, буде мати радість, коли зауважить в собі Божу любов, яка вдосконалюється.
Співзвучні вірші: Ів. 3:16; 6:54-56; 13:34; 14:21-23; 15:7-12; 17:21; 1 Кор. 3:16; 6:19; 2 Кор. 6:16; 1 Ів. 3: 16-18,22-24; 4:7,13,15-19; Рим. 8:8-17; Гал. 4:5,6.
Пісні:
Вірші Зоріння: 205. Статті з Вартової Башти: R 4849
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з думкою цього вірша? Як вони були прийняті? Що мені в цьому допомагало чи перешкоджало? Який був результат?