Кожен досвід повинен бути для нас помічним. Якщо на початку ми були полохливими і голосно кликали про поміч, то згодом отримували її, можливо, з доганою: «Маловірний». Але як ми отримуємо урок за уроком, Учитель очікуватиме – і ми також маємо цього сподіватися – більшої віри, більшого довір’я, більшого миру і більшої радості в Господі, більшої переконаності в Його присутності з нами і в Його турботі про нас, а також в Його силі визволити нас з рук противника і з усякого зла, і остаточно безпечно припровадити нас до бажаної пристані – до Царства. — R 3324
* * *
Деколи бурі, які трапляються християнському морякові в подорожах по морю теперішніх злих умов, призводять до того, що корабель його віри є близький до перекинення. Іншим разом вони призводять до наповнення водою розпачі, наражають на небезпеку затоплення, і майже завжди через свій натиск її води кидають ним з одного боку в інший. Під час таких бурь не забуваймо, що Господь, котрий наказує вітрам і хвилям, є близько, як наш Захисник. Це звільнить наші серця від страху, що корабель нашої віри потоне. Як галілейська буря, так і наші бурі неспокою піддадуться Його потужному: «Мовчи, перестань!». І вони втихомиряться аж до досконалого спокою. Знаючи про це, не біймося, і нехай нам не забракне віри, бо ж Він є з нами!
Неможливо описати любов саму в собі. В кращому випадку ми можемо описати її поведінку. Ті, які мають любов з її характерними рисами, здатні її оцінити, але не здатні її пояснити – вона є від Бога, Божою подобою в серці, в устах, в руках і думках, наглядаючи за всіма людськими якостями і намагаючись вповні їх контролювати.
Як послідовники або учні Христа, ми знаходимося в Його школі, а великим уроком, якого Він нас вчить день за днем, уроком, який ми повинні цілковито засвоїти, в усіх його різноманітних аспектах і відгалуженнях, – якщо хочемо осягнути межу нагороди нашого поклику, – є урок любові. Вона охоплює і пов’язана з усіма словами, думками і вчинками нашого щоденного життя. Це виражають слова поета:
Як кожен чудовий відтінок – це світло,
так кожна чеснота – любов!
– R 3150
* * *
Під Христовою любов’ю ми можемо розуміти три речі: (1) любов, яку наш Господь Ісус має в Своєму серці; (2) любов, яку ми маємо в своїх серцях до Нього; (3) любов, яку ми маємо в своїх серцях, подібну до тієї, яку Він має у Своєму серці. Два останні значення стосуються цього вірша. Наша любов до Христа оживляє нас до діяльності й терпіння. Люблячи Його, ми зберігаємо Його науки. А навіть в повнішому значенні подібна до Христової любов до Бога, Ісуса, братів, світу і наших ворогів спонукає нас в нашому поводженні. Дійсно, прекрасним є серце, в якому панує така любов! Таке серце одержує і дарує багаті та чудові благословенства на Божу хвалу!