Дорогі співучні нашого Господа, який ми маємо великий привілей постійно перебувати в молитві, молитися завжди – звертати наші серце і розум до Бога, в будь-який час і в будь-якому місці, і розуміти щодня і щогодини, що Отець і наш дорогий Господь Ісус постійно перебувають з нами. І тоді, коли повсякденні обов’язки виконано під Його наглядом і керівництвом, або ж тоді, коли душа відчуває потребу, як цінним є цей привілей зайти у свою кімнату, і там, наодинці з Господом, скинути тягар з нашого серця. – R 1864
* * *
Молитва – це духовна спільність людини з Богом. Бог, на противагу до людини, ніколи не змучується від віруючих, які приходять до Нього. Тому вони завжди мають доступ до Бога в молитві в ім’я Ісуса. З якою ж вдячністю ми повинні завжди оцінювати цей привілей і користати з нього! Це нас піднесе на дусі і принесе нам благословенства, які недосяжні в інший спосіб. Ці благословенства будуть двоякого роду: одні походять з розвивання нами духа молитви (як зворотній ефект молитви), інші будуть дарами у відповіді на молитви.
Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа! — Пс. 31:25.
Виглядає, що інколи противник намагається знеохотити нас думкою, що наші випробування і труднощі «вузької дороги» жертвування так чи інакше будуть даремними, і ми могли б з таким же успіхом від них відмовитись. Який же шлях ми тоді повинні обрати? Ми повинні наслідувати приклад нашого Господа і шукати Отцівського обличчя, прагнучи дізнатися, чи всі наші справи є у згоді з Ним; прагнучи одержати якесь запевнення, що Він далі нас любить, і хоча світ може нас ненавидіти і говорити про нас всяке лихе і неправдиве слово, то ми і надалі маємо Його визнання; прагнучи якихось свіжих доказів того, що з нами все буде добре, що Господь дасть нам участь у воскресінні праведних до вічного життя. – R 2773
* * *
Надію в Господі мають ті, котрі покладаються на Його Слово і Провидіння. Оскільки Бог є на їхньому боці, то вони можуть бути відважними, незважаючи на те, якими б виснажливими не були обставини їхнього життя, розуміючи, що всі вони будуть діяти в напрямку зміцнення їхніх характерів в подібності до Христа. Нехай ці роздумування додадуть їм відваги і зміцнять у кожному доброму слові та вчинку, аж поки всі вони не стануть приємними в очах Того, котрий так ласкаво їх благословляє.