Око, рука і уста Господа

ОКО, РУКА І УСТА ГОСОДА

  Ця стаття основана на викладах брата Бернарда Хедмана, Головного Редактора, виголошених в 1977, 1984 та 1996 рр., під час пілігримських подорожей та на конвенціях. Запис був відкоригований для публікації і представлена як додаток до серії статей Члени Зірок, що з’явилася восени 1999 року в Теперішній Правді.

  22 ЖОВТНЯ 2009 р. минає 59 роки від часу, коли наш дорогий Брат Джонсон перейшов за Завісу. В жовтні ми маємо також іншу важливу річницю – 68 річниця смерті Пастора Рассела. Я подумав собі, що сьогодні ми повинні згадати тих дорогих Братів.

Я хотів би вибрати текст з книги Неемії, 7 розділ, 65 вірш. Це не дуже знаний вірш в Біблії і він не дуже кидається в очі: “щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму”.

В услузі Намету священик носив нагрудник, на якому були Урім і Туммім. Ми до кінця не знаємо, що являли собою Урім і Туммім, але знаємо, що Бог передавав інформацію через Урім і Туммім. Залишається вираз в цьому вірші, що вони не мали їсти з найсвятіших речей аж до повстання священика з Урім і Туммім. З цього ми робимо висновок, що Первосвященик був тим, що мав Урім і Туммім, і що вони були вжиті Богом за посередництвом священика, щоб давати певні відповіді.

Інтерпретація бр. Джонсона

Бр. Джонсон добре показує, що позаобраз кидає світло на образ. Це, передусім, завдяки цьому пов’язані між собою – “Уважай на науку і на самого себе” (1Тим. 4:16). Цей вірш Святого Письма не звучить докладно так, як я його процитував, але: “Уважай на самого себе і на науку”. але я спеціально подав його в іншій черговості. В стовпі хмари і вогню є та ж сама ідея. А тут є Урім і Туммім.

Слово Урім означає світла. Що нам представляють ці “світла”? Вони представляють Боже Слово, а через священство ми отримали інформацію про Боже Слово. Слово Туммім представляє досконалість. Це приводить на думку Божого духа. Отже, коли ми їли, – особливо коли їло священство з тих святих речей, – ми отримали інформацію про ті святі речі через Урім і Туммім – через Правду й духа Правди. Тому виникає питання: Чи ми сьогодні тут через те, що одержали Правду і Духа Правди? (Див. РТ ’37, 63, кол.2, знизу сторінки до початку 64 стор.).

Вираз Око, Рука і Уста Господа є виразом, який часто вживав наш дорогий бр. Джонсон. Я марно шукав доброго пояснення, поданого ним на цю тему, і був здивований тим, що його не знайшов. Наприклад, він використовує цей вираз принаймні дванадцять разів в статті про Проказу. Він вказав, що Око, Рука і Уста Господа дослідять ситуацію і засвідчать, чи дана особа є чистою чи нечистою, і що Він буде наглядати працю до Його народу тут при кінці віку. Тому маю надію представити вам певні думки, які вияснюють це за допомогою багатьох віршів Святого Письма і посилань до літератури правди, з яких деякі будуть вам краще знані, а інші менш.

Е 9, ст. 130: “Той факт, що ці члени зірок були оком, устами і рукою нашого Господа, слугує, що вони утримують ближчий урядовий і персональний зв’язок з Ним, ніж всі ніші сучасні їм члени Малого Стада. А виникає це також з їх уряду під керівництвом Господа, як і більшої вірності, ніж у решти членів Малого Стада, які живуть в своїх окремих періодах часу; бо це були передусім ті брати, які збільшили свій один мін до десяти і своїх п’ять талантів до десяти. Оскільки що вони є оком, рукою і устами Господа Ісуса, то до них найбільш особливо відноситься думка з Луки 10:16: “Хто слухає вас – Мене слухає, хто ж погорджує вами – погорджує Мною, хто ж погорджує Мною – погорджує Тим, Хто послав Мене”. Однак цей уряд не робить з них панів над Божим спадком”.

ОКО ГОСПОДА

Повтор. 34:7 є віршем, який бр. Джонсон вживав, нагадуючи нам, що око Мойсея не затемнилося ні не зменшилась його жива сила. Пам’ятаєте, що він доводить, що це представляє той факт, що навіть під кінець свого життя (бр. Джонсон) не втратив зрозуміння Правди, що зберіг її так в її елементарних, як і глибших обрисах при кінці Віку. (Пам’ятаю що цитував цей вірш одразу після смерті брат Джолі. Зауважив в ньому те саме. Його око не потемніло – його життєва сила могла бути порушена, але він надалі мав зрозуміння Правди аж до самої смерті).

Мт. 24:28: “Бо де труп, там зберуться орли”. Розширені Біблійні Коментарі до цього віршу пояснюють, що де є Правда, там будуть символічні орли. По чому можна пізнати орла? Добрий зір, широке поле обзору. Де труп, там зберуться разом орли, щоб здобути покарм Правди на часі, особливо при кінці Віку.

На нашу думку, орел представляє мудрість. Звичайно, ми пригадали собі відому чотирьохскладникову інформацію з 1Кор 1:30, Що “Христос… став нам мудрістю”. В Еф. 1:18 (KJV) “очі вашого розуміння”, іншими словами око, представляють мудрість.

Йдучи далі, пам’ятаєте, що маємо текст Манни на 1 липня, Еф. 5:8,10, який говорить про ходіння в світлі. Це є другорядне значення цього слова, мудрості. Маємо Мудрість Божу, знання Бога, символ мудрості, представлений в оці, приклад цього другорядного застосування – приклад самої Біблії. А саме: “Твоє слова – світильник, то світло” (Пс. 119:105). (Див. Е 15, ст. 664) Пс. 32:8 – “Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе”. Згідно РТ ’57, 2 та коментарів Манни на 23 лютого, це показує нам, що Божа Мудрість буде керувати нашим поступуванням.

Однак я хотів би зосередитись на третьому застосуванні, представленому в Е 6 ст. 458 і Е 8 ст. 456. Воно було взяте з Зах. 4:10: “Господні очі, що ходять по всій землі”. Я думаю, що бр. Джонсон  перед усім з цього віршу почерпнув думку про око, руку і уста Господа – особливо про око в даному випадку. Це є дуже добрий уривок – один з моїх улюблених віршів Біблії. Тому беремо під увагу думку, що члени зірок здійснюють символічну подорож. Очі Господа подорожували по цілій землі. Тому тут бачимо очі Господа, які діють через тих сім очей – сім ангелів до Християнської Церкви.

Даниїл є доброю ілюстрацією в цьому питанні. Пам’ятаєте, що в Е 9, Посланець Порусії, розділ 7, бр. Джонсон подає думку, що Даниїл в особі того “вірного і мудрого раба” справді бачив і обсервував певні речі. На їх основі він подав нам багато інформації. Подав нам чудове передбачення про те, що станеться при кінці цього Віку. Я не мушу їх перечислювати, ви знаєте їх так добре, як і я. Але він бачив для нас. Коли бр. Рассел і члени зірок здійснювали символічну подорож, вони бачили ті речі, які Бог хотів, щоб побачили.

Сторожі око-в-око побачать

Я хотів би процитувати вам два цікавих вірша Святого Письма. Одним є Іс. 52:8 (Див. Е 7, ст. 308): “сторожі… бачать… око-в-око”. Це один з тих віршів, які ми вживаємо, щоб показати нашу думку, основану на цьому та інших віршах – що ми вже не живемо в періоді високого поклику. Пам’ятаєте, що бр. Джонсон показує в статті про час зжинання, що це показує, що між сторожами була однодумність; ті, які пильнували на нашу користь, і ті, які бачили – спостерігали – для нас, що побачать, коли Господь “приведе Сіон” (KJV). Іншими словами до того, як мав настати Час Утиску, вони мали бачити і розділяти ту саму точку зору. Що відбувалося від 1914 і від 1916 р.? Сторожі не бачать вже око-в-око, що є заперечним доказом на те, що Господь вже привів Сіон.

В Авак. 2:1 Господь говорить нам, що ми будемо насторожі – що будемо на башті дивитися перед собою. Це нам показує, що зараз, при кінці Віку, позаобразний Авакум – “той вірний і мудрий раб” – і всі інші сторожі будуть стояти насторожі на нашу користь (Див. РТ ’57, 36).

Тому око Господа – це члени зірок, які діють як спостерігачі для Ісуса і для Єгови і разом з тим для нас. Чи ми не можемо сказати, дорогі друзі, що ми отримали щедрі благословенства і скористалися з тієї прекрасної служби, оскільки вони спостерігали для нас і досліджували Святе Письмо і знаки часів, а потім внаслідок всіх таких спостережень і цілого того знання представили нам звіт з тих питань?

РУКА ГОСПОДА

Тепер час на другу частину виразу Око, Рука і Уста Господа – Руку. Ми визнаємо факт, що є багато різних значень слова рука. Я впевнений, що ми знайомі з думкою, що рука є вжита, по-перше, щоб представлять головну ласку і силу. В Фил 2:9-11 іде мова про вивищення Ісуса Христа. Це нам показує головну ласку і силу, яку Христос має по відношенню до Отця. Іншими віршами Святого Письма є Пс. 16:8; Єф.1:20; Євр. 1:3.

Якщо повернемося до образу Намету, то бачимо, що це слово представляє службу (Образний Намет, ст. 83; Е 8, ст. 157,323). Знаходимо це в Лев. 9:22,23, коли Мойсей і Аарон увійшли всередину Намету Зібрання і вийшли з нього. Що вони зробили, коли вийшли з нього? Благословили народ. Це нам показує чудову службу, яку їхні руки хочуть і можуть виконати для тих, які є слугами Бога, чи на користь Божого народу, якщо це Божі слуги. Іншими віршами є Вих. 17:12; Об. 13:16; 14:9; 20:4.

Наступне слово сила є знову вжите в зв’язку зі словом рука. У Вих. 4:2 Бог запитав Мойсея: “Що то в руці твоїй?” Що ти можеш зробити в своїй силі в зв’язку з моєю працею? Це була палиця або кий. Що то в руці твоїй? Що є в нашій силі, в межах можливостей наших талантів, наших здібностей? Багато чого. Екл. 9:10 говорить: ”Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби”. Роби те, що твоя рука може робити тепер, бо там, де ти йдеш, не будеш мати такої можливості. Маємо прекрасну Божу силу. Рука також відноситься до провидіння в Езд. 8:18.

Далі сила Божа і опіка є показані в Пс. 31:16 – “В Твою руку кладу свою долю”. Бог встановлює кожне досвідчення, досягнення, працю і привілеї на такий час, який принесе Йому славу і користь Його народу (Див. коментарі до Манни за 27 жовтня).

Рука символізує службу

Пояснення, яке я люблю найбільше, це пояснення руки як служби, – інтерпретація Божої руки в лиці апостолів і членів зірок, – а також факт, що для нас зараз, при кінці Віку, Бог дав чудову можливість служби для Нього. Це одна з причин, чому бр. Джонсон використовує цей вираз з Первосвящеником, який при кінці Віку діє через членів зірок, які наглядають працю, виконувану серед Божого люду. Мені подобається думка про службу: що члени зірок, особливо Ангел Лаодикії, мали привілей служити нам, складаючи своє життя в службі на користь Божого люду.

Знаєте, що ми не в стані вповні оцінити цієї думки – через велику втрату прав, становищ, терпіння, ганьбу, поразки, втрати, обмеження, зволікання, розчарування. Бр. Джонсон подає довгий список труднощів, які мусить зносити народ Божий. Наскільки більше було їх в зв’язку з тими, які нас підтримували, обсервували, вирізнялися і терпіли в службі проголошення Правди.

Члени зірок провадили Церкву в Службі.

Як представники Ісуса члени зірок допровадили до покаяння тих, які були в стані каятись, і остаточно провадили їх до посвячення і сплодження від духа, а також просвічували їх і спонукали до того, що вони ставали плідні в службі. Це є правдою по відношенню до обох Жнив під апостолами і «тим слугою» при кінці Віку. Це є також правдою по відношенню до 35 членів зірок з періоду між жнивами і про Посланника Епіфанії і їх служби для осіб з відповідним станом серця, які спочатку цікавилися, а потім зібралися довкола них і їх служби і допомагали поширювати їх вчення.

При кінці Віку ми мали великого піонера, когось, хто під час Жнива Парусії дав нам пакунок, перев’язаний стрічкою. Ця стрічка – це те, що тепер ми знаємо як зміст Правди Порусії. Він представив такі доктрини про реституцію, смертність душі, сон смерті, універсальне відкуплення (на противагу до універсального спасіння), закінчення повноти поган в 1878 р., закінчення часів поган в 1914 р., вибір і вільну ласку. Що ми маємо, чого б не отримали через Посланника Порусії?

Однак він не був першим, хто виступив з доктриною про реституцію. Вона була оголошена багато років перед часом Парусії. Не маємо її тільки завдяки доктрині про вільну ласку Бога, за яку Армініани вели бій з багатьма іншими. Звичайно вони помилялися в часі щодо неї. Багато Божих слуг перед часом Парусії постулували багато доктрин Парусії. Однак твердження, що Парусія була першим періодом часу, в якому, згідно з тим, що я знаю, ми отримали пакунок зі стрічкою. Також ми отримали багато додаткових Правд в тих часах.

Чому я це кажу? Не тому, що брат Рассел був першим, хто проголошував ці речі, але швидше тому, що його діло витримало і стало дуже вагомим при кінці Віку згідно з Божим провидінням для нас. Його служба для нас дала нам дуже багатий спадок, який в Епіфанії маємо привілей обороняти, підтверджувати і розвивати. Особливо це було функцією Посланника Епіфанії – утвердження і поновне утвердження братів в прекрасних правдах, які ми отримали в часі Парусії. Бр. Рассел був першим – а швидше був першим, діло якого виявилося довготривале і витривало аж дотепер; він вибрав правдиві доктрини з багатьох раніше представлених наук (див. Вартову Башту 4067, кол. 2, абз. 1).

Звичайно, ми повинні віддати належне тим, кому воно належить. Братам Стетсону, Сторсу, Дербі, Міллеру, Лютеру, Цвінглі і багатьом іншим. Навіть повертаючись до другого і третього століття, Іренею та іншим з тих часів, які голосили Євангелію про Церкву, оберігаючи Правду. Завдяки членам зірок та іншим Правда ніколи не погасла, бо завжди був хтось, хто її голосив.

Завжди мусимо пам’ятати, що Бог всюди пробуджував захисників Своєї справи – захисників Ісуса Христа. Гадаю, що ми мали захисників Христа багато-багато століть тому. Чи не так? За допомогою Ока, Руки і Уст Господа Він справді нас охороняв, служив нам, спостерігав для нас і дав нам так багато інформації через Біблію. Через Біблію ми отримали так багато інформації. Звертаємось до них з ціллю здобування знання. Біблія була об’явлена нам в своїх різних частинах і була піддана аналізу для нас, а ми добре розібрали слово правди тепер при кінці Віку.

УСТА ГОСПОДА

Тепер доходимо до слова Уста. Це слово вжите багато разів у Святому Письмі. Один з найбільш визначних виразів, які ми маємо на цю тему, знаходиться в Книзі Чисел 12:8. Аарон і Маріям нарікали на те, що Мойсей вибрав Ціппору за жінку – особливо Маріям, бо як сестра Мойсея вона була, безумовно, першою леді цієї країни: Мойсей не був одружений і напевно вона мала бути усунута зі своєї позиції і побачила, що надходить зміна.

Бог сказав, що розмовляє зі своїм слугою уста до уст. В Е 9, ст. 118 бр. Джонсон подає детальне пояснення слова уста – Божі уста. Мойсей не був як Аарон і Маріям. Він отримав багато інформації, якої вони не мали і не могли отримати, бо не були речниками Бога. Бр. Джонсон показує думку, що це далося особливо при кінці Віку. Е9, ст.131 звучить так: “Відповідаємо: Він об’являв нашому Господу, який діє в членах зірок, правду на часі в зрозумілий і розумний спосіб, а не в спосіб, який би викликав замішання в їх розумах чи розумінні, тобто не в незрозумілий спосіб”.

Аарон представляє певних видатних вождів Малого Стада, а Маріям представляє вождів серед Великої Громади. Мойсей представляє нашого Господа як речника Бога, який діє через членів зірок. До Загальної Церкви наш Господь справді промовляв уста до уст через членів зірок, а ми отримали користь від членів зірок, бо вони отримали інформацію з уст Бога.

Устами Бога з іншої точки зору є Христос – як Логос, як Божі уста, як про це сказано в Ів. 1:1 і в Іс. 61:1,2.

Ісус має також уста. Ісус має як Свої уста Церкву, яка промовляє до світу – як речник до світу. Ми думаємо, що аж до 1917 р., коли було велике розділення, Ісус промовляв через Мале Стадо. Потім Він промовляв через Велику Громаду як Свого речника до номінального духовного Ізраїлю.

“Мій язик – це Боже перо”

Далі маємо уста в Божественній скарбниці Божого об’явлення – в Біблії. Процитую вам Пс. 45:2. Язик Бога, Біблія, є пером, тобто продуктом пера писаря, що скоро пише, як виражає це бр. Джонсон (Порівняй Е4, 270 ст.). В ній були представлені величні, чудові прикмети Бога. Є не лише язик Бога як язик, який промовляє, але є ще щось інше: дві губи уст Бога. Є Старий Завіт, про який ми можемо сказати, що є нижньою губою Бога. Далі маємо верхню губу, про яку можемо сказати, що це Новий Завіт уст Бога. Так само як Новий Завіт підтримується Старим Завітом, то чи ж верхня губа не є в певному значені підтримувана нижньою губою, коли закриваємо уста? Уста Бога – Старий і Новий Завіти – є чудовим знаряддям в подаванні інформації, яку речники Бога використовують. Бог розмовляв з ними уста до уст через Біблію.

Іншим знаним віршем Святого Письма є Соф. 3:9, вияснений в Е 4 ст. 270. Пророк показує, що нам буде даний прекрасний язик Бога, Його чудові уста, тому що тоді ми матимемо дві губи, які ми використовували в нашому співі. В тих двох губах є дві великі Пісні: “Пісня Мойсея і Агнця” – пісня про послання Реституції і пісня про Високий Поклик (Об. 15:3). На протязі цілого Віку, а також при його кінці було багато тих, які давали нам Пісню Мойсея і Пісню Агнця, бо давали нам привілей скористатися з того, що вони були великими речниками Бога, Господніми обсерваторами тут на землі. Ми можемо впевнено сказати, що вони завжди були активні, спостерігаючи. Ми впевнено можемо сказати, що завжди були активні, служачи. Можемо сказати, що протягом довшого часу були активні, говорячи. А на протязі всього часу служили нам післанництвом з його чудової Біблії.

Якби не служба Посланника Парусії і Посланника Епіфанії, ймовірно ніхто з нас не був би тут сьогодні. Чи це не факт, що без чудової служби тих двох Божих слуг, особливо при кінці Віку, ми не мали б шість парусійних томів, а також вартих скарбів Вартових Башт, Манни, книги віршів, книги питань та відповідей (дуже цінної), 17 епіфанічних томів, які ми тепер маємо? Додаймо до того цілі річні Теперішні Правди, а пізніше Біблійний Прапор.

Ми визнаємо Посланників Парусії та Епіфанії, а також дуже багато їм завдячуємо. Чи правильно я висловлююсь? Чи хтось не погоджується з цим коментарем? Я повинен бачити підняту руку кожного щодо цього питання, бо навмисно сказав це неправильно. Завдячуємо дуже багато Господу за службу, якою прислужив нам через Посланників Парусії та Епіфанії. Бо Він міг дати когось іншого. Тому ми завдячуємо цим Господу – не завдячуємо цим пензлику, про який говорив бр. Рассел. Коли бачимо чудову картину на стіні, то чи ми говоримо: “О, я хочу побачити пензлик, хочу побачити цей чудовий пензлик”? Так само сказав пастор Рассел: не дивіться на пензлик, дивіться на картину на стіні. Дивіться на цю чудову картину, якої тільки невелику частину я мав привілей намалювати.

ЗАКЛЮЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Ми перед Господом у великому боргу вдячності за чудову службу, яку Він дав через Посланників Парусії та Епіфанії. Вони саме цього хотіли. Заохочували нас, щоб ми саме в такий спосіб думали про це – що завдячуємо цим Господу. Ви могли б сказати, що ми винні їм оцінку по причині великого діла, яке Бог дав їм привілей виконати для нас. Я думаю, що ми оцінюємо цю службу. Ми навчилися відчувати до них симпатію. Дав би Бог, щоб це сьогоднішнє зібрання було так велике, що ми змушені були б перебратися до більшої кімнати. Однак Бог не дав нам цього тут в кінці Віку, і ми задоволені з усього, що маємо. Ми маємо також чудові правди. Якби ми тільки могли зробити так, щоб інші думали так само, як ми.

Хай Бог нас благословить в цьому жовтневому місяці. Хай Бог нас благословить настільки, наскільки ми дякуємо Йому за чудових слуг, яких Він нам дав, щоб могли нам служити, обсервувати для нас і розповідати нам Правду. Амінь.

ДОДАТОК

Ми повинні пам’ятати, що ми отримуємо Правду також від слуг, які не є членами зірок. Бр. Джонсон вказав на цю службу, наприклад, тоді, коли говорив про сни і видіння деяких старших і генеральних слуг в Е 9, ст. 108-110,112,113. Бр. Джонсон підкреслює також в Е 10 ст. ххіv, що “загально кажучи, типічна правда в своєму першому прийнятті обмежена до членів зірок. Однак інші, не будучи членами зірок, тобто інші навчені в Писанні, вишколені в небесному царстві (Мт. 13:52) від часу до часу отримували привілей винесення чогось нового із скарбниці, Біблії”. А Е 5, ст. 38 каже, що “сам Господь обіцяв, що кожний здібний і вірний слуга Правди отримає від Нього привілей винесення чогось нового із скарбниці» (Мат. 13:52).

Дивись також Р ’66, 53, кол. 2 (цитата з Р ’44, 29 верх сторінки), де читаємо, наступне: “… що члени зірок будуть частково служити Великій Громад… і що Велика Громада … зробить решту, бо ті перші в своєму останньому члені залишать світ… після чого Велика Громада буде змушена сама собі служити без прямої служби від члена зорі (тобто буде собі служити службою, подібною до попередньої служби, безпосередньо виконуваної членами зірок, яку тепер можна віднайти виключно в їх працях)”.

Бр. Джонсон також пояснив, що образ Хірама, який працював над різним посудом ( 1 Цар. 7:40), є позаобразом представлення поступаючого світла братам за життя бр. Джонсона і після його смерті, в якому брали співучасть інші (див. РТ ’52, ст. 89, кол. 2, низ сторінки – ст. 90, кол. 1; РТ ’68, ст. 74, абз. 1). Роль членів зірок в тілі закінчилася в 1950 р., 59 років тому.

Виглядає досить розумним, що Господь буде нас надалі благословляти також через службу слуг не сплоджених від духа (Пр. 4:18). Він робив це в минулому і надалі буде це робити.

 

Наступна стаття була розповсюджена на нашій липневій конвенції в 2003 р. в Ліонвілі. Передруковуємо її тут як закінчення попередньої статті “Око, Рука і Уста Господа”.

ЦІЛЬ НАШОЇ СЛУЖБИ

Від часу до часу з’являються запитання і дискусії відносно наступних тем:

• До кого ми повинні скеровувати нашу службу;
• до якої міри ми повинні мати спільність з братами неосвяченими правдою Епіфанії; і
• Яка повинна бути наша постава, дивлячись на інших християн і християнські групи?

 Наша точка зору на ці питання є принципово такою самою, як точка зору братів: Джонсона, Джолі і Гольке. З ціллю підтвердити цей факт, цитуємо: (1) лист, написаний у відповіді на питання брата, який запитував про наш теперішній погляд і ставлення до інших християн (в листі є процитовані кілька біблійних віршів і звернень до Святого Письма, а також літератури правди); (2) з Е 10, Посланник Епіфанії; (3) з Теперішньої Правди 1951 р.); і (4) лист, який ми висилали до кількох братів раніше.

1. Відповідь

«Дорогий Брате,

… Стосовно твого питання, дивись сторінку 22 в BS №780 (Березень 2001). Залучаю копію листа, який висилаю до братів в США. Він показує, як бр. Джонсон заохочував здібних епіфанічних братів, щоб приймали участь на зібраннях інших груп Правди, щоб допомогти їм здобувати інформацію про Правду Епіфанії. Звичайно, ми мусимо бути обережні, коли часто ходимо на такі зібрання. Багато братів в інших групах відійшли далеко від Правд Парусії (див PT ’50, ст. 64; BS ’96, ст. 37,38; BS ’99, ст. 30). Одного дня ставлення тих братів до бр. Джонсона і його праць зміниться!

Ми маємо пам’ятати, дорогий брате, що від 1950 р. ми знаходимося в новому періоді часу:

(А) Бр. Джолі в PT за 1951р., ст. 71 і в РТ за 1953р., ст. 60 говорить про впирання козла Азазеля і Дім Прокажених, що це проминуло і зменшило нашу дискусію”.

(Б) Наша праця полягала більше в зібранні осіб для цілей Епіфанії серед усіх християн, навіть тих у Вавилоні, які мали багато квазі-вибраних (виправданих і посвячених), а також меншу кількість Молодих Гідних”.

(В) Бр. Джонсон говорив про цю працю в Е 10, ст. 672. Він говорить про працю в 2 і 3 частинах: «література, що використовувалася нашим пастором, буде використовуватися головним чином» для збудування публічності через свідоцтво про Царство”.

(Г) Наш підхід не повинен бути “скільки в них блудів?” (чому ми більш схильні опиратися), але ми повинні, швидше, питати: “скільки правди вони мають?” і будувати на правді, яку вони мають, хоча з нашої точки зору вона може бути визнана як незначна. Св. Павло був добрим прикладом в Діях Ап. 17:22,23. Він пристосовувався до різних здібностей і особливостей всякого роду… людей, щоб обдарувати їх благословенствами» (РТ ’77, ст. 22, кол. 2). Дивіться також Дії 23:9, обговорювані в РТ ’53, ст. 61.

Тому як епіфанічні брати ми мусимо бути більше толерантні в нашому підході, аніж 53 роки тому і ставати більш євангелічними в нашому підході. З іншого боку, ми повинні бути обережні, щоб пам’ятати про те, ким ми є, і про значення бр Джонсона і Правд Епіфанії серед нас, які є причиною того, чому ми взагалі існуємо окремо.

 Ваш брат з Божої ласки Бернард Хедман»

2. Цитата з тому «Посланник Епіфанії»

Приведений нижче уривок цитується з Е 10, ст. 672:

«По-шосте, є певні великомасштабні справи до виконання, як того вимагає Епіфанія. В додатку до приведених в попередніх пунктах, які стосуються Господнього народу в Правді, буде велике діло:

(1) через яке брати з великої Громади і Молодих Гідних, які не є в Правді, і нові ще не посвячені мають бути здобуті для Правди, з яких деякі будуть здобуті до того, як Вавилон буде знищений, а інші після його знищення. Це буде відбуватися головним чином в зв’язку з публічною працею (Об. 19:5-8) свідчення про Царство і укомплектування Церкви, для врятування їх життя до завершення будівництва  Епіфанічного Подвір’я;

(2) через яке Епіфанічний Табір, який буде складатися з вірних виправданих і навернених вірних Євреїв, буде збудований через свідоцтво про Царство, а також

(3) через яке публічність буде краще приготована через свідоцтво про Царство до входу Табір Тисячоліття. Для цього будуть вживатися головним чином методи і література, впроваджена нашим Пастором. Хоча публічна праця різних груп не приносить плодів, це діло стане дуже плідним».

3. Цитата з Теперішньої Правди

Приведений нижче уривок, цитований з РТ ’51, ст. 163, обговорює зміни в публікаціях:

«Оскільки тут вже немає Посланника Епіфанії, що міг писати статті до Теперішньої Правди; оскільки праця ведення козла Азазеля до брами і віддавання його призначеному чоловіку закінчилася; і оскільки багато праць бр. Джонсона з’являлися і далі можуть з’являтися в Віснику, Теперішня Правда не мусить видаватися частіше, ніж раз на два місяці; і оскільки посланник Епіфанії підкреслював значення публічної праці, розпочатої кількома членами Тіла Христа, які залишилися, і їх помічниками серед Левитів з поранку Великого Восьмого Чудового Дня (РТ ’50, ст. 7), було запропоновано, щоб Вісник став місячником. Це також послужить краще в утриманні зацікавлення публічності з місяця в місяць і зацікавлення люду Правди з інших груп, які зазвичай його приймають. (Хоча не було сказано прямо, були запропоновані наступні додаткові пункти: потрібно підкреслювати послання про наступаючу земну фазу Царства; клас Невісти став укомплектований; а також з попередніх причин праця Руху Епіфанії мусила бути переглянута – Ред.).

«Після представлення і обговорення символіки попередньої обкладинки Біблійного Прапора і Вісника Христового Царства… приятелі були прошені обдумати показану ілюстрацію обкладинки протягом трьох днів Конвенції для того, що впевнитись, чи вона може бути застосована для нашого вжитку як приваблива титульна сторінка нашого Вісника, яка могла б більше притягувати публічність і побільшувати її зацікавлення до дослідження його змісту. Опікун Світського Місійного Руху «Епіфанія» попросив про будь-які пропозиції і поради від братів в цьому питанні як допомогу в межах того, яка є воля Господа, і тому попросив їх уважно і в дусі молитви розважити це питання протягом трьох днів конвенції».

3. Лист до братів

«Дорогі Брати: Люблячі поздоровлення в імені Ісуса!

Від часу до часу в минулому Біблійний Дім контактував з іншими братами в справі Конвенцій Дослідників Святого Письма на їх території, про яких вони могли не знати. Зазвичай це робилося по телефону чи особисто. Однак тепер я використовую цей лист як таке повідомлення.

Ціллю цього листа є повідомлення вас про Конвенцію на вашій території і про можливу перспективу служби. Просимо подивитися на залучену ксерокопію, яка показує конвенції Дослідників Святого Письма на вашій території, про яку ви, можливо, вже знаєте.

Є багато Дослідників Святого Письма, які не знають про наше існування і про те, що ми маємо реальну альтернативу для багатьох речей, в які вони вірять. Великий такт, дружелюбний підхід і дипломатія повинні бути виявлені кожним, то хотів би прийняти участь, найкраще в інший час, ніж наші власні зібрання. Бр. Джонсон в РТ ’50, ст. 64 заохочував здібних епіфанічних братів, щоб частіше були учасниками на зібраннях тих груп, щоб голосити Епіфанічну Правду; брати Джолі і Гольке робили те ж саме і я також це роблю. Якщо хтось вирішив би приймати участь в такій Конвенції, я був би задоволений, якби отримав короткий звіт про це.

Нехай Бог щедро вас благословить в вашій службі, коли будете старатися благословляти інших Епіфанічною Правдою.

 Ваш брат і співслуга в Його справі Бернард Хедман

Цей фрагмент був взятий з РТ ’67, ст.. 35,36

ФУНКЦІЇ ОКА, ВУХА І УСТ

НАЙВИЩІ УРЯДИ, повірені Ісусом як Головою Церкви членам тіла, щоб з них користало ціле Тіло, були властивостями ока, вуха і уст. Око і вухо є провідниками інформації, а уста є засобом вираження. Ці провідники відповідають деяким з головних урядів серед Божого народу, здійснюваних особливо членами зірок.

Око служить для того, щоб бачити. Апостоли Іван і Павло в ранній Церкві і брати Рассел і Джонсон в Жниві Віку Євангелії були членами Церкви, які, правдоподібно, були наділені цією чудовою властивістю голови більше, ніж всі інші. Це був привілей, яким дуже тішились.

Ісус отримав чудове об’явлення від Отця стосовно наступаючих подій (Об. 1:1), “а Він показав, і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові», який таким чином виступав як око Церкви. Через апостола Івана народ Господа міг і далі може бачити розвивання цього об’явлення в міру, як воно стає на часі. Також апостол Павло мав цей дар, або уряд, в незвичайній мірі, а решта апостолів мали його в меншій мірі.

Св. Павло мав більше видінь і об’явлень від Господа (2Кор. 12:1-4, 7; Дії 16:9; Гал. 1:12; 2:2; Еф. 3:3). Хоча йому не було дозволено виявити те, що він так виразно бачив і чув в своєму видінні Раю (приверненої землі; 2Кор. 12:4), не дивлячись на це, є очевидним, що це видіння так поглибило і розширило його власне знання плану і любові Бога щодо до минулого, теперішнього і “майбутніх віків”, що його листи мають глибину, повноту і красу, якої не мають листи жодного іншого писаря Нового Завіту. Апостол, здавалося, наближається до моменту виявлення тих славних об’явлень під час пояснення Рим. 11:25-33, плану Бога відносно відкинення Тілесного Ізраїлю і його майбутнього навернення до Його ласки за посередництвом Церкви, коли він отримає милосердя через милосердя Церкви. Яким же охочим він здається, щоб сказати ясно все про ті майбутні події – речі, яких ясне об’явлення і зрозуміння не було на часі аж до Жнива Віку Євангелії! “О глибино багатства і премудрості, і знання Божого!”

Функція вуха, хоча другорядна в порівнянню з оком, є тим не менше дуже важлива. Це є дар, тобто властивість чути, розуміти й оцінювати Слова і план Бога. Мали її апостоли та інші члени зірок (одні в більшій мірі, ніж інші) протягом цілого Віку Євангелії. Це, власне, завдяки практикуванню цього дару апостоли (особливо Павло, Петро та Іван) і інші члени зірок (особливо Рассел і Джонсон в Жниві Віку Євангелії) були в стані вказати на виконання пророцтв і зрозуміти глибокі Божі речі.

Уста (виказування) є наступною властивістю, яка належить голові. Ісус передавав цей привілей висловлювання різним членам для користі Тіла. Цей дар, хоча був у всіх апостолів і інших членів зірок в різній мірі, був особливо помітний в Петра. Павло, хоча був великим мислителем і мав властивості ока і вуха в дуже великій мірі, в ораторстві явно поступався Аполосові (який не був апостолом) та певним іншим особам (Дії 18:24; 2Кор. 11:6).

Функції ока, вуха і уст в фізичному тілі належать голові. Ці найвищі уряди вони були під час Віку Євангелії довірені Ісусом (Головою Церкви, яка є Його тілом) певним членам (особливо членам зірок і їх спеціальним помічникам), щоб використовували їх для користі всіх. “Бог той самий – він робить усе в усіх. Кожному дається об’явлення Духу на спільну користь” (1Кор. 12:6,7, УБТ). Ми й надалі користаємо з їхніх діл любові і дякуємо Богу за них.

PT №703, 2003:39-42; ТР №486, 2003:39-45

Теперішня Правда №53-54, осінь-зима 2009