СОЦІАЛІЗМ, РЕВОЛЮЦІОНІЗМ, АНАРХІЗМ
З Мат. 24:45-47 і Лук. 12:42-46 випливає, що спеціальний уряд мав бути довірений певній особі, яка, з огляду на посідання цього уряду, мала бути названа «тим Рабом». В обох уривках «той Раб» виразно показаний окремо від загальної церкви, тому що про нього сказано, що поставлений був «домоправителем» [над домом Єгови]. Крім цього, сама назва «домоправитель» доводить, що вона не означає всіх слуг цього дому. Домоправитель – це спеціальний представник власника дому, відповідальний за весь його маєток на час виконання свого уряду і, як такий, має також під своєю опікою всіх інших слуг (в часи нашого Господа домоправителями були окремі особи, а не класи). Більше того, в Лук. 12:45 він виразно показаний окремо від усіх інших слуг, в тому значенні, що йому не можна було «бити слуг та служниць», тобто інших слуг Церкви. Ці два уривки Святого Письма відрізняють його від Церкви в цілому і від всіх інших слуг правди. Ми знаємо його як пастора Ч. Т. Рассела.
З наведених уривків випливає, що «той Раб» мав посісти свій уряд після повернення нашого Господа, але до того, як Церква мала покинути Землю. Його функції мали бути подвійними: (1) подавання поживи своєчасно і (2) догляд за працею Церкви. Багато пророцтв, які стосуються часу і знаків, доводять, що наш Господь повернувся в 1874 р. Після приходу Він застав бр. Рассела, який вірно служив такою кількістю правди, яку посідав (Мат. 24:45). Після певних випробувань, Господь, навесні 1876 р., удостоїв його керувати тією працею, а восени 1879 р. спеціальною функцією представника – двома функціями уряду «того Раба». Протягом усього часу своєї служби (з 1876 по 1916 рр.) він виконував функції цього уряду. Під наглядом нашого Господа здійснював керівництво над загальною працею Церкви і був спеціальним представником, через якого Господь передавав парусійну правду, якою надалі користуються посвячені Божі діти.
В зв’язку з обговорюваною нами темою бр. Рассел сказав: Бог робить так, що людський гнів Його вихваляє. Таке розуміння він обґрунтував на Пс. 76:11: «Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в’яжеш». Ми всі помічаємо, що Противник старається вести справи в своєму напрямку, але світло, яким ми сьогодні втішаємося, це обіцяне світло Божого Провидіння. Бог, однак, наглядав за справою винаходів, таких як друкарський прес, парові двигуни, а також наслідки і впливи цих винаходів у світі. Також, здається, що намагання утворити кращі уряди і тп., є впливами, опертими на загальному освічені людства і прагненні робити один одному якнайкраще – особливо таким способом, щоб самолюбство не перешкоджало.
Спостерігаючи за поступом етапів горя, під час виборчого спасіння, ми помічаємо, що Христове Царство на землі ще не встановлене. Як в такому разі пояснити різні реформи, діяльність благодійних організацій і т.п. в наш час? Про теперішній час наш Господь сказав, що всі таємниці будуть оголошені на дахах будинків. «Тому все, що казали ви потемки, – при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, – на дахах проповідане буде» (Лук. 12:3). Сьогодні бачимо, що багато вад, неморальності, поганої поведінки висвітлюється – проповідане на дахах. Хоча ми не кажемо, що це викриває Противник, та, все ж, можемо помітити, що він міг мати щось спільне з розвитком потужного колись комунізму, а також соціалізму та анархізму. Це справи, які матимуть вплив на викликання часу горя.
КОНСЕРВАТОРИ І РАДИКАЛИ
Брат Рассел також передбачив, що в час горя – в періоді Епіфанії – консервативні групи суспільства об’єднаються для захисту теперішнього ладу від радикалів. З певного часу це відбувається на світі. Уряди утворюють об’єднання і союзи та як ніколи раніше різними способами стараються захищатися від радикалів. Номінальні церкви нечувано організовуються, об’єднуються і також намагаються боронитися від радикалів. Навіть католицька церква і протестантські церкви зближаються між собою. Капіталісти єднаються між собою як ніколи раніше. Більше того, ці три консервативні союзи підтримують один одного у взаємній обороні від радикалів. Вони відчувають, що їх дух і цілі подібні, і тому або разом встоять, або впадуть під впливом рішучих і постійних атак радикалів, які вже видно в цій початковій стадії конфлікту.
Брат Рассел передбачив також, що радикали зберуться разом, але у двох групах: менш радикальній та більш радикальній. Бачимо, як це виконується в менш радикальних робітничих партіях і в більш радикальних робітничих партіях – антитипічний Єгу (з Ізраїлю) та антитипічний Газаїл (з Сирії): (2 Цар. 8:28,29; 2 Хр. 22:5,6; РТ 1990:7). Обидві ці групи з точки зору консерваторів є радикальними. Брат Рассел вчив, що ця менш радикальна група допровадить до збройної стадії світової революції, а ця більш радикальна – до світової анархії. У формуванні цих груп бачимо зерна, з яких виросли паростки революції та анархії. Здається, що революція в своїй навальній, збройній стадії вибухне в найближчому майбутньому.
Рух правди отримав конструктивну, поступальну правду від пасторів Рассела, Джонсона, Джолі та чотирьох не сплоджених від Духа слуг. Так, під час Епіфанії бачимо, як дуже образно справджуються прогнози пастора Рассела. Епіфанічні правди просто деталізували його прогнози, а коли справдилися, став зрозумілий шлях їх здійснення. Його прогнози щодо Епіфанії, пояснені за допомогою епіфанічних правд, наскільки були на часі, щоб здійснитися, в світлі епіфанічних правд доводять, що він був «тим Рабом».
Тепер звернімо увагу на брата Бернарда Гедмана, сьомого і останнього з спеціальних помічників пастора Джонсона. Бр. Август Ґольке, якого з любов’ю називали «ходячою енциклопедією, звертає нашу увагу на це розуміння: «Факти показують, що бр. Бернард Гедман також особливим способом був вжитий нашим Господом як частина антитипічного Авакума (який складається з правдивих «сторожів» в час кінця, див. РТ 1957:36; ТР 1962:99 – прим. перекл.). Він більше від усіх інших допомагав брату Джолі і мені спостерігати і правдиво представляти знаки часу і поступальну правду на часі. Оскільки це було в час кінця, то пророк Авакум (2:3) засвідчив, що видіння про славне завершення Божого плану повинне говорити, а не обманювати, і, оскільки в час кінця має бути повністю повалено царства цього світу і Вавилон, то цей час, очевидно, ще триватиме протягом певного періоду. Наш Господь не залишить свого народу без допомоги спеціального сторожа. Без сумніву, Господь і надалі вживатиме цього члена класу Авакума, бо він залишається вірним, щоб «пильнував» і «написав це видіння і пояснив на таблицях», зміцняючи свій люд, тоді як здається, що видіння в певних його частинах спізнюється. Той, кого Господь визначить для такої місії, логічно, буде тим, кого Він спеціально приготував і вжив з цією метою як спеціального помічника (РТ 1952:70; ТР 1962:99 – прим. перекл.)».
Тепер, в 2021 році, ми є свідками виконання прогнозу нашого Пастора. Живемо в епоху Інтернету, смартфонів, Фейсбуку, Твіттера. Zoom та інші подібні програми використовуються братами для зібрань, присвячених дослідженню Біблії. Зауважмо також, що Інтернет швидко стає головним засобом і найефективнішим знаряддям анархії. При його допомозі успішно передається інформація і він є таким засобом комунікації, завдяки якому утворюється спонукаючий до активності «безпечний дім» з анархічною програмою навчання, від дитсадочка до коледжу – усе це стає доступним, натиснувши лиш одну клавішу. Спостерігаючи за класичним консерватизмом і соціалізмом, можемо помітити, що обидві ці течії, здається, подібні. Однак, вони залишають політичну нішу, яку намагаються заповнити дві головні форми екстремізму: націоналізм (фашизм і расизм) як крайній консерватизм та антиурядовий рух (анархія) як крайній соціалізм.
РЕВОЛЮЦІОНІЗМ В ДІЇ
Крайня лівиця включає в себе децентралізовану мішанину людей. Анархісти принципово супротивні централізованому уряду і капіталізму. Вони організували змови і напади на урядові, капіталістичні цілі та на ініціативи, пов’язані з глобалізацією. Групи, які займаються охороною навколишнього середовища і правами тварин, такі як: Earth Liberation Front (Фронт визволення Землі) і Animal Liberation Front (Фронт визволення тварин), здійснили немасштабні атаки на фірми, які, на їхню думку, надмірно використовують навколишнє середовище.
В теперішньому лукавому світі панує дух революції, а люди мертвіють від страху (Лук. 21:26). Беремо під увагу три причини цього страху: по-перше, існує дійсна або мнима економічна нерівність; по-друге, дріб’язкова заздрість разом з глибоким переконанням, що правлячі класи служать тільки собі за рахунок усіх інших, а це підриває віру в те, що політичні еліти цю нерівність коли-небудь розв’яжуть; по-третє, розширення можливостей вибору політичних напрямів, які раніше в суспільстві ледве сприймалися. До них належать фашистський, комуністичний та соціалістичний ідеалізм. Запитуємо: Чи з цих ідеалізмів може виникнути щось добре? Ні, вони приносять конфлікти, війни, біль, страждання, голод і занурюють держави в політичну нестабільність на цілі десятиліття.
Згадуємо про одну з багатьох радикальних ідеологій в сучасному світі: Антифа – політичний рух протесту, який складається з автономних груп, об’єднаних войовничим спротивом проти фашизму та інших форм крайньої правої ідеології. Сьогоднішня Антифа аргументує, що являє собою суспільний захист від осіб, які, на їхню думку, пропагують фашизм в Сполучених Штатах. Однак, Антифа, в лавах якої є багато анархістів, що виступають проти поліції, може також чи словесно, чи фізично атакувати правоохоронні органи, тому що її прихильники вважають, що поліція забезпечує прикриття прихильникам верховенства білих. Члени Антифа іноді одночасно виступають проти фашизму і проти дотримання права.
Хоча деякі члени Антифа застосовують кулак, то інші вдаються до більш брутальних тактик: жбурляння цеглою, брухтом, застосування саморобних рогаток, металевих ланцюгів, пляшок з водою, а також кульок, наповнених екскрементами. Використовують також шкідливі гази, атакують поліцейські заслони і намагаються використати всі можливі слабкі місця в дотриманні права.
ТЕРОРИЗМ КОРМИТЬСЯ БРЕХНЕЮ
Тероризм кормиться брехнею, змовами, дезінформацією і ненавистю. Індійський лідер Магатма Ґанді закликав людей практикувати так звану «сатьяґрагу» – силу правди (ненасильницький опір – прип. перекл.). «Сатьяґрага – це зброя сильних, вона за жодних обставин не допускає насильства і завжди базується на правді» – пояснював Ґанді. Сьогодні ця порада в Сполучених Штатах є так само важливою, як і раніше. Всі частини американського суспільства мають важливу роль у боротьбі з тероризмом. Політики мусять заохочувати до більшої ввічливості і стримуватися від застосування провокаційної мови. Фірми, які займаються суспільними медіа, мусять на своїх платформах продовжувати безперервні зусилля в боротьбі з ненавистю і тероризмом. Фейсбук, Ґуґл, Твіттер це вже роблять.
Статистичні дані про кількість терористичних актів та жертв насувають висновок, що праві екстремісти становлять найбільш значну терористичну загрозу для Сполучених Штатів. Протягом найближчого року терористична загроза в Сполучених Штатах, правдоподібно, зросте, з огляду на такі чинники, як президентські вибори в листопаді 2020 р. і реакція на кризу Covid-19. Ці чинники не є причиною тероризму, але це події, які можуть розпалити гнів і бути використані невеликою групою екстремістів як претекст до насильства.
РЕЛІГІЙНИЙ ТЕРОРИЗМ
11 вересня 2001 р. 19 бойовиків, пов’язаних з екстремістським ісламським угрупуванням Аль-Каїда, викрали чотири літаки і здійснили самовбивчі атаки на об’єкти в Сполучених Штатах. Два літаки вдарили в вежі-близнюки Центру Світової Торгівлі в Нью-Йорку, третій літак вдарив по Пентагону під самим Вашингтоном, а четвертий розбився на полі в Шанксвіл в Пенсільванії. Під час терористичних атак 11 вересня загинуло майже 3000 осіб, що започаткувало серйозні ініціативи Сполучених Штатів в сфері боротьби з тероризмом.
Викрадачами літаків були ісламські терористи з Саудівської Аравії та кількох інших арабських країн. Здається, їх фінансувала терористична організація Аль-Каїда, що належить саудівському втікачеві Осамі бен Ладену, і діяли вони нібито у відповідь на підтримку Америкою Ізраїлю.
Якщо говорити про релігійний тероризм, то Сполучені Штати сьогодні не стоять перед такою самою загрозою з боку релігійних екстремістів – особливо тих, які інспіровані угрупуваннями салафітських джихадистів, наприклад, Ісламська Держава і Аль-Каїда – як деякі європейські країни. Однак, салафітські джихадисти і надалі несуть певну загрозу. В грудні 2019 р. лейтенант Мохамед Сйєд Альшамрані – саудівський кадет, вишколений американськими повітряними силами в Пенсаколі на Флориді – вбив трьох чоловіків та ще трьох поранив. Він був натхненний ідеологією Аль-Каїди, контактував з лідерами Аль-Каїди на Аравійському півострові аж до моменту атаки і вступив до саудівської армії частково з тією метою, щоб здійснити «спецоперацію».
Яссер Арафат, який позиціонував себе лідером палестинців, сказав: «Для нас мир означає знищення Ізраїлю». Звертаємо увагу на Пс. 83:5: «Ходіть-но, та знищимо їх з-між народів, – і згадуватись більш не буде імення Ізраїля!» Ми впевнені, що Господь не дозволить, щоб Ізраїль був переможений, навіть якщо він оточений народами, які прагнуть його знищити.
ВІДКРИТТЯ ПОСОЛЬСТВА США В ЄРУСАЛИМІ
6 грудня 2017 р. президент Дональд Трамп виконав обіцянку, оголосивши, що Сполучені Штати починають визнавати Єрусалим столицею Ізраїлю і офіційно відкриють там своє посольство. 14 травня 2018 року Сполучені Штати офіційно відкрили своє посольство в Єрусалимі, в Ізраїлі – рівно за 70 років від часу, коли президент Трумен визнав Ізраїль незалежною країною. Сполучені Штати стали першим народом, який це зробив. Сьогодні в Єрусалимі знаходиться резиденція ізраїльського уряду, парламенту та Верховного Суду. Тут знаходиться офіційна резиденція прем’єра, президента та багатьох міністерств.
13 серпня 2020 р. президент Дональд Трамп був посередником при укладанні так званої «Авраамської Угоди» між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Директор Бюро Інновацій президента Трампа, пан Кашнер, сказав, що вступне порозуміння було досягнуто 19 серпня. Цей договір назвали «Авраамською Угодою» з огляду на те, що Авраам є спільною постаттю для юдаїзму, ісламу і християнства. Ця угода унормовує те, що вже довший час було неформальними, але солідними зовнішніми відносинами між цими двома країнами.
Якщо цей пакт буде реалізовано, то Емірати стануть третьою арабською країною, яка підтримує нормальні дипломатичні відносини з Ізраїлем, разом з Єгиптом, який підписав мирну угоду в 1979 році, та Йорданією, яка підписала трактат в 1994 році. В несподіваному повідомлені, яке було оголошене в Білому Домі після тристоронньої телефонної розмови з лідерами Ізраїлю та Еміратів, президент Трамп сказав, що угода посприяє більшій співпраці в сфері інвестицій, туризму, безпеки, технологій, енергетики та в інших галузях. Обидві країни вперше дозволять регулярні, прямі пасажирські польоти, відкриття посольств і допуск торгівельних представників.
ЕКСПЕРИМЕНТИ З СОЦІАЛІЗМОМ
Соціалізм – це суспільна і економічна доктрина, яка закликає до суспільної, а не приватної власності та суспільного, а не приватного контролю за власністю і природними ресурсами. З точки зору соціалізму, люди не живуть і не працюють ізольовано, а взаємно співпрацюють. Крім того, все, що люди продукують, є, так би мовити, суспільним продуктом, і кожен, хто причетний до продукування якогось блага, має право на частку в ньому. Отже, суспільство, як цілість, повинне посідати або принаймні контролювати власність для добра всіх своїх членів. Це переконання ставить соціалізм в опозиції до капіталізму, який базується на приватній власності на засоби виробництва і дозволяє, щоб індивідуальний вибір на вільному ринку визначав спосіб розподілу благ і послуг.
Соціалісти вважають, що справжня свобода і справжня рівність вимагають суспільного контролю над засобами, які складають основу добробуту в кожному суспільстві. Карл Маркс та Фрідріх Енгельс звернули на це увагу в Маніфесті Комуністичної Партії (1848), де оголосили, що в соціалістичному суспільстві «умовою вільного розвитку кожного є вільний розвиток всіх».
Не всі соціалісти між собою згідні щодо способу, яким суспільство має контролювати власність та інші засоби. В цьому питанні головні табори складаються з вільно визначених угрупувань централістів і децентралістів. По стороні централістів знаходяться соціалісти, які хочуть довірити публічний контроль над власністю якомусь центральному органу, наприклад державі – або ж державі під керівництвом політичної партії, як це було в Радянському Союзі. Прихильники децентралістського табору вважають, що рішення про використання публічної власності і засобів повинні ухвалюватися на локальному, найнижчому рівні, людьми, на яких ці рішення матимуть найбільш безпосередній вплив. Цей конфлікт тривав впродовж усієї історії соціалізму як політичного руху.
НА ЩО ЗВЕРНУВ НАШУ УВАГУ БРАТ ГЕДМАН
Упевненість багатьох, що соціалізм може принести успіх там, де розчарували інші політичні системи, є величезною і переживе Армагеддон. З цієї причини Бог може дозволити, щоб після стадії Армагеддону уряди з яскраво вираженим соціалістичним характером мали владу над людьми. Більше того, Посланник Лаодикії показав, що такі уряди незмінно мусять розчарувати, при чому катастрофічно.
Бр. Джонсон насуває думку, що час такого дозволу на здійснення влади триватиме аж поки людство зможе відчути повні наслідки цього дуже суворого досвіду. Таким чином, дуже виразно і практично виявиться, що і в соціалізмі немає жодної надії для людського роду. До того ж, втрату цієї надії супроводжуватимуть ще гірші досвіди, більш приголомшливі і випробувальні, ніж страждання в час світової війни. Божа мета, яка полягає в повчанні людського роду, знову буде реалізована під час тієї катастрофічної невдачі і повної втрати віри в здатність соціалізму ліквідувати умови прокляття.
Тоді, коли людство побачить, що обіцянки і твердження усіх попередніх суспільних і політичних лідерів були порожніми і марними, коли їх політичні та економічні системи лежатимуть в руїнах, а їх особисті слабкості будуть яскраво експоновані (об’явлені світлом Епіфанії), всяка віра у правителів і різного роду лідерів буде розвіяна. В такій атмосфері анархісти нарешті зможуть пропагувати серед розчарованих людей своє бачення суспільства без будь-якого роду лідерів – спосіб життя, в якому люди можуть вільно керуватися своїми людськими імпульсами, приймаючи рішення щодо спільних справ мирно, розсудливо, на підставі взаємного і доброзичливого зацікавлення.
Про це анархісти мріють протягом віків, а біблійні типи і пророцтва вказують, що завдяки Божому Провидінню вони отримають відповідний час на перевірку своїх теорій. Хоча більшість із цих справ ще належать до майбутнього і ми не можемо бути догматичними щодо такого розвитку подій, то однак, як освічені Епіфанією дослідники Біблії, ми спостерігаємо і досліджуємо «ознаки часу» (Мат. 16:3). Брати Рассел і Джонсон звертали увагу на значення анархізму в останніх стадіях теперішнього лукавого світу, але якщо ми не знатимемо характеру того, чого шукаємо, то коли його побачимо, не зможемо його розпізнати.
З 1914 року Бог дозволяє, щоб уроки світових воєн виконали свою працю в суспільстві, а протягом десятиліть поміж цими подіями дозволяє задуматися над тим, які зміни відбулися в структурі суспільства і у способі мислення людей! Сьогодні світ крокує до кульмінації теперішньої революційної стадії горя (символічного землетрусу з 1 Цар. 19:11), в якій має бути знищене християнство і всі його інституції. Бр. Джонсон насуває думку, що після цієї приголомшливої і драматичної події, коли вже не буде старого християнства, нові революційні соціалістичні правителі матимуть свій час на здійснення влади. Це описано в його поясненні про антитипічних царів Ізраїлю з династії Єгу, які зображують різні види урядів консервативного робітничого світу під час Армагеддону і після його закінчення (Е 3:129,130,180,330; РТ 1944:7,8).
Так само розуміємо, що Бог визначить певний час, щоб кожен з них був виразно об’явлений як негідний і нездатний правити, цілковито нездібний запровадити обіцяні благословенства для людського роду, а їхні зусилля будуть тільки збільшувати тягарі, якими людство обтяжене. Те, що люди переживуть під пануванням соціалістичних урядів (котрі, як установлені влади, будуть консервативними силами свого часу), вчитиме щораз тяжчих і більш пригноблюючих уроків тих, хто мав надію на виправлення ситуації, аж поступово ті уряди занепадуть і на зміну їм прийдуть анархічні радикали (антитип Газаїла на той період).
Як показує бр. Джонсон, коли остаточно загальносвітовий анархізм візьме контроль, то випливає розумний висновок, що мусить бути призначений час на те, щоб анархічний спосіб життя теж був випробуваний. Коли і він в свою чергу розчарує, світ увійде в стан найбільшого розпачу в історії. Це цілковито розвіє усілякі ілюзії, які людство може мати відносно утопічних мрій анархістів. Ця невдача ясно покаже, що немає жодної надії на мир і успіх в світі людей, які позбавлені вождів. Вона ясно продемонструє, що вчителі анархізму помилялися, і що із суспільства, позбавленого будь-яких правителів, виходить не добро, а зло. Хоча, на початку, людина була створена праведною – справедливою – то тепер людський рід деморалізований внаслідок падіння і по природі є злим (Екл. 7:29; Рим. 3:10).
АНАРХІЗМ, ВИПРОБОВУВАНИЙ ЯК ЛІКИ
Мабуть не було б розсудливо проводити таке випробування, якби «хаотична і деструктивна» форма анархії панувала з самого початку, тому що в таких умовах не можна нічого перевірити, ані навчитися. Але таке випробування могло б відбутися під управлінням адміністрації загальносвітової суспільної системи, яка базувалася б на повній свободі особистості – свободі, про яку мріють всі анархічні провидці.
Анархісти мають своїх героїв, взірцеві моделі і підтверджений історичний запис анархізму, застосованого на практиці, який, на перший погляд, виглядає успішним, мирним способом життя. Вони постійно очікують своєї черги в історії, щоб більш повно випробувати свої ідеї. На загал вони вважають, що, з приводу войовничої природи теперішніх народів, на шляху до їхнього утопічного світу людство мусить пройти вступний етап кровопролиття і руйнівну революцію. Ми спостерігаємо такі дії в американських містах та інших країнах.
Не хочемо провіщати події з великою впевненістю, але може так статися, що Бог дозволить анархістам мати свою можливість, щоб, маючи свободу дій на світі для перевірки своїх ідей, вони могли розчарувати, а розчарувати мусять. Також і людство мусить побачити, що вони розчарували. Коли помруть всі надії на утопічну анархію, ніщо не зможе запобігти впаданню в крайню форму анархії – «бездумний хаос». В таких умовах, коли занепала природа людини, постійно гноблена демонами, отримає неконтрольовану свободу, виринуть найгірші поклади зла, нагромаджені в створінні, внаслідок чого для всього людства прийде заключний, жахливий, але спасенний урок.
АНАРХІЯ ЯК ЗАПОБІЖНИЙ ЗАСІБ
Наступні уривки з праць бр. Рассела і бр. Джонсона показують їх очікування, пов’язані з анархією та її місцем в заключній стадії часу горя.
Анархісти вимагають свободи, яка виходить за межі права. Очевидно, вони дійшли висновку, що всі способи співпраці між людьми розчарували, тому пропонують прибрати всі взаємні обмеження. Отже, анархія – це точна протилежність комунізму, хоча дехто їх плутає. В той час, коли комунізм хотів би знищити всі прояви індивідуалізму і змусити весь світ розділити спільну долю, то анархія хоче повалити всі права і суспільні обмеження, щоб кожна особистість могла поступати так, як їй подобається. Наскільки можемо стверджувати, то анархізм – це виключно деструктивна ідеологія і не містить жодних конструктивних рис. Її прихильники, правдоподібно, вважають, що знищення світу є достатньо великим завданням на теперішній час, і треба дозволити майбутньому, щоб воно саме вело боротьбу з проблемою відбудови (Р 4:416 (англ. 481-482).
Аналіз умов, що панують у світі, впевнено показує, що вони погіршилися – різні країни і надалі зазнають «горя народів з розпачем», тому що цей великий час горя прямує до своєї кульмінаційної точки. Лідери і ті, ким вони керують «будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ» (Лук. 21:25,26), і це так триває без перерви. Будуть хапатися практично за все, що, на їх думку, може запобігти хаосу і катастрофі.
Фізичні конвульсії природи так само потрібні, як моральні, релігійні і суспільні потрясіння в цей великий перехідний час, і вони свідчать про наближення Божого Царства на Землі, про яке ми постійно гаряче молимося (Мат. 6:10). «Невпорядкована природа» (РТ 1939:161, абз. 1) і надалі є однією з причин, що додає страждань в цей великий Час Горя.
Дослідники історії, не розуміючи Божого плану віків, заклопотані успіхом злочинців в індивідуальних і народних справах, а це заклопотання зростає, коли розмірковують про факт, що Ізраїль та Юдея були народами, з якими Бог уклав спеціальну угоду і здійснював до певної міри над ними контроль. Якщо поганським народам можна було вдаватися до ідолопоклонства і т.д., то чому було так, що щастило людям, які чинили і шанували зло в народах, над якими Бог приписував собі право нагляду і контролю?
Відповідь (єдина відповідь) наступна: Божий час на активніший контроль над справами світу, на приборкання зла і розвиток справедливості ще не настав. Весь період обов’язкової дії Закону (від Мойсея до Христа) був запроваджений в час, коли жодний інший розв’язок не міг бути запроваджений. В той час ще не могла бути проповідувана Євангелія, бо під неї ще не було покладено фундаменту – тим фундаментом стало відкуплення, здійснене через Христову смерть. Смерть Христа не могла настати раніше, а також вік Євангелії і його діло не могли розпочатися раніше – в Божому плані і передбаченні ця велика подія мала відбутися настільки довго перед Тисячолітнім Царством, щоб дозволити на зібрання Церкви первородних, класу Нареченої, Христових співспадкоємців в Небесному Царстві, а потім Великої Громади – класу Подруг. Коли закінчиться покликання Посвячених Табірників Епіфанії, вони об’єднаються із Старожитніми і Молодими Гідними як земні Божі слуги, беручи участь в підготовці Христового Тисячолітнього Посередницького Панування.
Чи Єгова має якісь ліки на час горя, якого ніколи не було? Так, безперечно! «Так говорить Господь Саваот: Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі» (Єрем. 25:32). Це великий час горя, кульмінацією якого буде анархія. Однак, Біблія свідчить, що коли великою мірою на світі вже не буде віри, коли незадоволення переросте в анархію, а теперішній суспільний лад впаде, тоді Боже милосердя об’явиться у швидкому встановленні Месіанського Царства. Крах людини буде для Бога нагодою виявити своє велике милосердя і любов: «А спасіння праведних – від Господа, Він їхня твердиня за часу лихоліття» (Пс. 37:39).
РТ 2021:2-7; ТР 2021:2
Теперішня Правда № 74, листопад-грудень 2021