Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти! — Гал. 6:1.
Навчімся добре цього уроку, щоб докоряти інших дуже лагідно, дуже розважно, доброзичливо, радше через натяк, чим прямою доганою і з перелічуванням зла, радше через досліджування теперішнього стану їх серця, чим їх минулого стану, в якому, як ми знаємо, вони помилились. Ми повинні менше старатися про карання за поганий вчинок, а більше про відвернення грішника з помилкового шляху. Ми не повинні старатися ні судити, ні карати один одного за помилки, але радше пам’ятати, що все це в руках Господа. Ми не повинні в жодному значенні цього слова самі мститися, карати чи відплачувати за зло. – R 2806
* * *
Помилятися є людською властивістю, отже ми всі помиляємося. Нагадувати з пожитком є Божою властивістю, тому лише небагатьом дано практикувати цю чесноту. Тільки розвинений християнин, який має відповідне знання, любов і самоконтроль, є здатний добре це зробити. Однак, в своєму зусиллі допомагати іншим, він мусить дуже старанно пильнувати себе самого, щоб, докоряючи іншим, він сам був без догани.
Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа! — Пс. 31:25.
Виглядає, що інколи противник намагається знеохотити нас думкою, що наші випробування і труднощі «вузької дороги» жертвування так чи інакше будуть даремними, і ми могли б з таким же успіхом від них відмовитись. Який же шлях ми тоді повинні обрати? Ми повинні наслідувати приклад нашого Господа і шукати Отцівського обличчя, прагнучи дізнатися, чи всі наші справи є у згоді з Ним; прагнучи одержати якесь запевнення, що Він далі нас любить, і хоча світ може нас ненавидіти і говорити про нас всяке лихе і неправдиве слово, то ми і надалі маємо Його визнання; прагнучи якихось свіжих доказів того, що з нами все буде добре, що Господь дасть нам участь у воскресінні праведних до вічного життя. – R 2773
* * *
Надію в Господі мають ті, котрі покладаються на Його Слово і Провидіння. Оскільки Бог є на їхньому боці, то вони можуть бути відважними, незважаючи на те, якими б виснажливими не були обставини їхнього життя, розуміючи, що всі вони будуть діяти в напрямку зміцнення їхніх характерів в подібності до Христа. Нехай ці роздумування додадуть їм відваги і зміцнять у кожному доброму слові та вчинку, аж поки всі вони не стануть приємними в очах Того, котрий так ласкаво їх благословляє.