У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві — Рим. 12:11.
Нехай усі, які бажають результативно бігти у змаганнях, звертають увагу на свою ревність і активність в Господній службі. Якщо ми закопаємо один або багато наших талантів під тягарем світських турбот і труднощів, яких могли б уникнути або відкинути, якщо ми закопаємо їх під світською амбіцією, своєю або ж своєї родини, чи через марнування посвяченого часу на науку, філософію, музику, мистецтво, бізнес, політику чи розваги, або на задоволення гордості та пожадливості – то, як невірні слуги, остаточно будемо вкинені в зовнішню темряву. – R 1281
* * *
Активність в життєвих справах, особливо в Господній службі, є необхідною для досягнення успіху. Коли до цього буде доданий ревний дух, що випромінюватиме ентузіазм, то й умови досягнення для успіху будуть сприятливішими. А коли ця активність і ревність будуть віддані Господу під керівництвом мудрості, то вони принесуть користь Його справі, а особа, яка виявляє ці достоїнства, буде високо розвиненою.
Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою — Кол. 2:6,7.
Загальна думка вчителів фальшивих доктрин, які вважають, що утвердження в вірі не є потрібним ані доцільним, є наступна: бути так утвердженим означає бути фанатиком. Це є правдою у випадку особи нечесної в своїх стремліннях щодо прийняття і непохитної оборони того, що ніколи не було доказане ані здоровою логікою, ані авторитетом Біблії. Але той, хто в простоті віри, опираючись на авторитет Бога, приймає Його Слово, не є немудрим фанатиком. І такі, і лише такі, що так роблять, є утверджені в Правді. Різниця між утвердженим і непохитним християнином та фанатиком полягає в тому, що один утверджений в Правді, тоді як інший – в неправді. – R 3215
* * *
Ми приймаємо Ісуса Христа як Господа, піддаючи свою волю і приймаючи Його волю як нашу власну. Так має бути завжди. Ми вкорінені в Ньому, коли з Нього черпаємо заспокоєння наших потреб. Ми на Ньому збудовані, коли будуємо характер, подібний до Його характеру. Ми утверджені в вірі, згідно з Його Словом, коли непорушно в ньому залишаємось. І збагачуємось в вірі з подякою, коли з вдячністю зростаємо в ній.
Співзвучні вірші: Ів. 1:12; Фил. 1:27; 1 Сол. 4:1; Юди 3, 20; Еф. 2:20-22; 3:17; 4:1; Кол. 1:23; 3:17; Іс. 61:3; 1 Кор. 3:9,11; 1 Пет. 2:5; 2 Пет. 2:12; Дії 20:32; 2 Кор. 1:21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 23. Статті з Вартової Башти: R 5557
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх сприйняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?