Ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони! — 1 Кор. 6:19,20.
Чи на початку нового року якийсь урок може бути важливішим для нас, аніж те, що ми «не свої», але належимо комусь іншому; що ми через те не маємо старатись догоджати собі, а лише Господу; не старатись собі служити, але Йому; не старатись чинити свою волю, але, навпаки – Його волю. Це означає святість в повному і абсолютному значенні цього слова, не лише відлучення від гріха до праведності, але відлучення від себе самого (і світу) до волі Божої в Христі. – R 2097
* * *
Люд Божий є Його людом не тільки з причини створення і освячення, але також внаслідок відкуплення. Тому є обґрунтованим і властивим, що тим всім, що посідає і чим є, він повинен приносити честь Богу, своєму Володареві і Творцеві. Отже він повинен проявляти це з усіх своїх сил у вірі, надії, любові і послусі, оскільки менше ніж це було б негідне і невідповідне.
Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа! — Пс. 31:25.
Виглядає, що інколи противник намагається знеохотити нас думкою, що наші випробування і труднощі «вузької дороги» жертвування так чи інакше будуть даремними, і ми могли б з таким же успіхом від них відмовитись. Який же шлях ми тоді повинні обрати? Ми повинні наслідувати приклад нашого Господа і шукати Отцівського обличчя, прагнучи дізнатися, чи всі наші справи є у згоді з Ним; прагнучи одержати якесь запевнення, що Він далі нас любить, і хоча світ може нас ненавидіти і говорити про нас всяке лихе і неправдиве слово, то ми і надалі маємо Його визнання; прагнучи якихось свіжих доказів того, що з нами все буде добре, що Господь дасть нам участь у воскресінні праведних до вічного життя. – R 2773
* * *
Надію в Господі мають ті, котрі покладаються на Його Слово і Провидіння. Оскільки Бог є на їхньому боці, то вони можуть бути відважними, незважаючи на те, якими б виснажливими не були обставини їхнього життя, розуміючи, що всі вони будуть діяти в напрямку зміцнення їхніх характерів в подібності до Христа. Нехай ці роздумування додадуть їм відваги і зміцнять у кожному доброму слові та вчинку, аж поки всі вони не стануть приємними в очах Того, котрий так ласкаво їх благословляє.