Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя — Пр. 4:23.
Недостатньо лише визнавати, що гріх у всіх його формах є злом, і постановити боротися проти нього, тому що він є під Господньою забороною. Крім того, ми ще маємо викоренити зі свого серця будь-яке прагнення, будь-яке бажання того всього, що Господь не вповні схвалює. О, яке велике очищення серця і життя це означало б, а особливо очищення думок тих, які носять Ім’я Христа! Багато з тих, котрі не звертають на це уваги, знаходяться в постійному оточенні спокус, бо хоча зовнішньо вони й уникають великої неморальності, та потаємно мають симпатію до речей, що є під осудом, і бажали б їх мати, якби тільки вони не були заборонені. – R 2479
* * *
Серце потрібно стерегти з усією пильністю, пильнуючи, що до нього входить і що виходить. Ми повинні дуже пильно і уважно тримати зло подалі від нашого серця і наповнити його добром. Якщо так будемо поступати, то результатом нашого життя буде добро, а не зло. Бо як людина думає в своєму серці, такою вона є! Таким чином тренуються наші характери, а тим самим визначається наше призначення.
Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа! — Пс. 31:25.
Виглядає, що інколи противник намагається знеохотити нас думкою, що наші випробування і труднощі «вузької дороги» жертвування так чи інакше будуть даремними, і ми могли б з таким же успіхом від них відмовитись. Який же шлях ми тоді повинні обрати? Ми повинні наслідувати приклад нашого Господа і шукати Отцівського обличчя, прагнучи дізнатися, чи всі наші справи є у згоді з Ним; прагнучи одержати якесь запевнення, що Він далі нас любить, і хоча світ може нас ненавидіти і говорити про нас всяке лихе і неправдиве слово, то ми і надалі маємо Його визнання; прагнучи якихось свіжих доказів того, що з нами все буде добре, що Господь дасть нам участь у воскресінні праведних до вічного життя. – R 2773
* * *
Надію в Господі мають ті, котрі покладаються на Його Слово і Провидіння. Оскільки Бог є на їхньому боці, то вони можуть бути відважними, незважаючи на те, якими б виснажливими не були обставини їхнього життя, розуміючи, що всі вони будуть діяти в напрямку зміцнення їхніх характерів в подібності до Христа. Нехай ці роздумування додадуть їм відваги і зміцнять у кожному доброму слові та вчинку, аж поки всі вони не стануть приємними в очах Того, котрий так ласкаво їх благословляє.