Якби воїни хреста раз усвідомили властиву думку, що обмова і лихослів’я є вбивством характеру іншого, а наклеп є грабунком доброго імені іншого, то вони швидше побачили б цю справу в її справді огидному світлі, так, як вона, очевидно, виглядає в очах Господа. Річ, хоч раз побачена з правдивої, Божої точки зору, повинна розбудити його нове серце до якомога більшої активності в переборюванні таких вчинків тіла і диявола. Кожен, хто буде старатися вичистити старий квас злоби, заздрості, розбрату, фальші та лихослів’я, буде чистим в серці, відбитком Господа. – R 3272
* * *
Кожен з нас має так багато недоліків, а інші так багато достоїнств, що ми ні про кого не повинні висловлюватись погано. Мусимо чисто позамітати свої власні підлоги, перш ніж спробуємо замітати підлоги інших. Це допоможе нам виявляти більше співчуття до інших. Несхвально висловлюватися про інших ми можемо лише тоді, коли нас до цього спонукає засада Золотого Правила, аби запобігти шкоді, яка б мала місце, якби про це не було сказано.
Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою — Кол. 2:6,7.
Загальна думка вчителів фальшивих доктрин, які вважають, що утвердження в вірі не є потрібним ані доцільним, є наступна: бути так утвердженим означає бути фанатиком. Це є правдою у випадку особи нечесної в своїх стремліннях щодо прийняття і непохитної оборони того, що ніколи не було доказане ані здоровою логікою, ані авторитетом Біблії. Але той, хто в простоті віри, опираючись на авторитет Бога, приймає Його Слово, не є немудрим фанатиком. І такі, і лише такі, що так роблять, є утверджені в Правді. Різниця між утвердженим і непохитним християнином та фанатиком полягає в тому, що один утверджений в Правді, тоді як інший – в неправді. – R 3215
* * *
Ми приймаємо Ісуса Христа як Господа, піддаючи свою волю і приймаючи Його волю як нашу власну. Так має бути завжди. Ми вкорінені в Ньому, коли з Нього черпаємо заспокоєння наших потреб. Ми на Ньому збудовані, коли будуємо характер, подібний до Його характеру. Ми утверджені в вірі, згідно з Його Словом, коли непорушно в ньому залишаємось. І збагачуємось в вірі з подякою, коли з вдячністю зростаємо в ній.
Співзвучні вірші: Ів. 1:12; Фил. 1:27; 1 Сол. 4:1; Юди 3, 20; Еф. 2:20-22; 3:17; 4:1; Кол. 1:23; 3:17; Іс. 61:3; 1 Кор. 3:9,11; 1 Пет. 2:5; 2 Пет. 2:12; Дії 20:32; 2 Кор. 1:21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 23. Статті з Вартової Башти: R 5557
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх сприйняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?