Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною — Мат. 16:24.
Несення хреста тісно пов’язане з самозреченням, однак, між ними можна помітити різницю. Самозречення стосується швидше пасивного пocлyxy i витривалості в Господній справі. Несення хреста ж пов’язане, радше, з діяльністю в Господній службі, яка, як ми бачимо, супротивна нашим природним нахилам. Вірність у самозреченні вказує на відвагу і ревність; несення хреста означає перемогу, звитягу. Наше самозречення може бути перемогою в наших власних серцях, про яку інші можуть нічого не знати, і про це вони не повинні знати, якщо ми хочемо мати повноту Господнього благословенства. Однак, наше несення хреста можуть бачити, принаймі до певної міри, ті, які є в близькій сполуці з нами, а особливо ті, які поступають тою самою «вузькою дорогою». – R 2615
* * *
Самозречення в християнському значенні не означає просто відмови від своїх прав, а відмову від своїх прав на користь Господа. Нести хрест означає піддаватися волі Господа в службі під впливом віри, надії, любові і послуху у всіх справах життя, особливо в неприязних обставинах. Лише ті, котрі практикують таке самозречення і таке несення хреста, є правдивими послідовниками Христа, і як такі при кінці своєї дороги вони будуть нагороджені Господом, беручи участь в славному Царстві Христа.
Неможливо описати любов саму в собі. В кращому випадку ми можемо описати її поведінку. Ті, які мають любов з її характерними рисами, здатні її оцінити, але не здатні її пояснити – вона є від Бога, Божою подобою в серці, в устах, в руках і думках, наглядаючи за всіма людськими якостями і намагаючись вповні їх контролювати.
Як послідовники або учні Христа, ми знаходимося в Його школі, а великим уроком, якого Він нас вчить день за днем, уроком, який ми повинні цілковито засвоїти, в усіх його різноманітних аспектах і відгалуженнях, – якщо хочемо осягнути межу нагороди нашого поклику, – є урок любові. Вона охоплює і пов’язана з усіма словами, думками і вчинками нашого щоденного життя. Це виражають слова поета:
Як кожен чудовий відтінок – це світло,
так кожна чеснота – любов!
– R 3150
* * *
Під Христовою любов’ю ми можемо розуміти три речі: (1) любов, яку наш Господь Ісус має в Своєму серці; (2) любов, яку ми маємо в своїх серцях до Нього; (3) любов, яку ми маємо в своїх серцях, подібну до тієї, яку Він має у Своєму серці. Два останні значення стосуються цього вірша. Наша любов до Христа оживляє нас до діяльності й терпіння. Люблячи Його, ми зберігаємо Його науки. А навіть в повнішому значенні подібна до Христової любов до Бога, Ісуса, братів, світу і наших ворогів спонукає нас в нашому поводженні. Дійсно, прекрасним є серце, в якому панує така любов! Таке серце одержує і дарує багаті та чудові благословенства на Божу хвалу!