Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває! — 1 Ів. 4:16.
Справедливість наповнює міру до верху, але любов струшує, притискає, докладає і переповнює справедливість. Тому любов – це щось, чого не можна вимагати, ані нарікати, коли її бракує, та вона повинна бути високо оцінена, як милість, і за неї треба щедро віддячити взаємно. Кожен, хто її прагне, повинен прагнути її в найвищому значенні – в значенні захоплення і пошани. Така любов є найкоштовнішою, і єдиний спосіб її осягнути – це виявити таку шляхетність характеру, яка викликає її в тих, які є дійсно шляхетними. – R 3070
* * *
Найвищою характерною рисою прикмет Єгови є любов, яка гармонійно співпрацює з мудрістю, справедливістю і силою. Пробувати в любові означає стало її практикувати, піддаючи всі здібності серця і розуму під її владу в гармонії з мудрістю, справедливістю і силою. Такий пробуває в Бозі, тому що лише тоді, коли власна воля є підкорена, а замість неї прийнята Божа воля, можна успішно тривати в такому поводженні, і саме таке поводження наповнює серце Божою любов’ю, і в такий спосіб Бог через Свого Духа пробуває в серці того, хто так чинить.
Вірші Зоріння: 290. Статті з Вартової Башти: R 4917
Питання: Які мав я досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цього вірша? Що в тих досвідченнях мені допомагало або перешкоджало? В чому проявився результат?
Неможливо описати любов саму в собі. В кращому випадку ми можемо описати її поведінку. Ті, які мають любов з її характерними рисами, здатні її оцінити, але не здатні її пояснити – вона є від Бога, Божою подобою в серці, в устах, в руках і думках, наглядаючи за всіма людськими якостями і намагаючись вповні їх контролювати.
Як послідовники або учні Христа, ми знаходимося в Його школі, а великим уроком, якого Він нас вчить день за днем, уроком, який ми повинні цілковито засвоїти, в усіх його різноманітних аспектах і відгалуженнях, – якщо хочемо осягнути межу нагороди нашого поклику, – є урок любові. Вона охоплює і пов’язана з усіма словами, думками і вчинками нашого щоденного життя. Це виражають слова поета:
Як кожен чудовий відтінок – це світло,
так кожна чеснота – любов!
– R 3150
* * *
Під Христовою любов’ю ми можемо розуміти три речі: (1) любов, яку наш Господь Ісус має в Своєму серці; (2) любов, яку ми маємо в своїх серцях до Нього; (3) любов, яку ми маємо в своїх серцях, подібну до тієї, яку Він має у Своєму серці. Два останні значення стосуються цього вірша. Наша любов до Христа оживляє нас до діяльності й терпіння. Люблячи Його, ми зберігаємо Його науки. А навіть в повнішому значенні подібна до Христової любов до Бога, Ісуса, братів, світу і наших ворогів спонукає нас в нашому поводженні. Дійсно, прекрасним є серце, в якому панує така любов! Таке серце одержує і дарує багаті та чудові благословенства на Божу хвалу!