Ліпша бо милість [ласка] Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють! — Пс. 63:4.
Ті, які скуштували ласку Божу, які прийшли до зрозуміння, що Його милість є краща над життя, і які радісно поклали на Його жертівнику кожну добру земну річ, надію, амбіцію, радіють можливості розповідати цю добру новину іншим, радіють можливості розповідати про славу Того, Хто покликав їх з темряви у дивне Своє світло. Це послання є занадто добре, аби тримати його в таємниці. Їх не тільки не потрібно наймати для проповідування цієї новини, але вони охоче розповідають її, навіть якщо посідання Божої ласки, пов’язаної з її проповідуванням, дечого їм коштує – тягне за собою наражання на клопоти, грошові витрати, коштує їм втрати земного товариства, напруження, якщо не розірвуть деяких родинних зв’язків, коштує несхвалення світу та церковництва. – R 2850
* * *
Божа милість для нас складається з Його ласки, проявленої до нас у Створенні, Передбачливості, Відкупленні, Повчанні, Виправданні, Освяченні і Визволенні. Але особливо милосердя, яке виступає в цьому вірші, проявилося в поклику до небесної природи з Христом, в її розвитку і осягненні. Це значно більше, аніж людське життя, а її привілеї вищі, як небо вище від землі. Такий поклик проголошують уста, правдиві науки, які об’являють чесноти Єгови, Його славну мудрість, силу, справедливість і любов. Тому оголошуймо чудовий План, який виявляє Його чесноти!
Вірші Зоріння: 283. Статті з Вартової Башти: R 5440
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з думкою цього вірша? Як я їх прийняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Які були результати?
Неможливо описати любов саму в собі. В кращому випадку ми можемо описати її поведінку. Ті, які мають любов з її характерними рисами, здатні її оцінити, але не здатні її пояснити – вона є від Бога, Божою подобою в серці, в устах, в руках і думках, наглядаючи за всіма людськими якостями і намагаючись вповні їх контролювати.
Як послідовники або учні Христа, ми знаходимося в Його школі, а великим уроком, якого Він нас вчить день за днем, уроком, який ми повинні цілковито засвоїти, в усіх його різноманітних аспектах і відгалуженнях, – якщо хочемо осягнути межу нагороди нашого поклику, – є урок любові. Вона охоплює і пов’язана з усіма словами, думками і вчинками нашого щоденного життя. Це виражають слова поета:
Як кожен чудовий відтінок – це світло,
так кожна чеснота – любов!
– R 3150
* * *
Під Христовою любов’ю ми можемо розуміти три речі: (1) любов, яку наш Господь Ісус має в Своєму серці; (2) любов, яку ми маємо в своїх серцях до Нього; (3) любов, яку ми маємо в своїх серцях, подібну до тієї, яку Він має у Своєму серці. Два останні значення стосуються цього вірша. Наша любов до Христа оживляє нас до діяльності й терпіння. Люблячи Його, ми зберігаємо Його науки. А навіть в повнішому значенні подібна до Христової любов до Бога, Ісуса, братів, світу і наших ворогів спонукає нас в нашому поводженні. Дійсно, прекрасним є серце, в якому панує така любов! Таке серце одержує і дарує багаті та чудові благословенства на Божу хвалу!